Програма «Безпечний простір» — це ініціатива психосоціальної підтримки, створена для зміцнення стійкості дітей у час війни. Вона допомагає дітям, батькам і педагогам справлятися зі стресом, відновлювати відчуття безпеки та вибудовувати підтримувальне середовище — навіть під час обстрілів і вимушеного переміщення.
Цей проєкт реалізовано за підтримки Restart Foundation у співпраці з ГО «Слова допомагають» та Центром психічного здоров’я НаУКМА у листопаді 2024 року. Партнери поєднали експертизу в освіті, психічному здоров’ї та гуманітарній відповіді, щоб упровадити програму в українських дитсадках.
Нижче подані ключові висновки; повні деталі, методологія та цитати учасників доступні у звіті.
Реальність, на яку ми реагуємо
В Україні немає дітей, яких би не торкнулася війна. Вимушене переселення, розлука чи втрата батьків, зруйновані домівки та школи, перервані лікування й реабілітація, а також постійні повітряні тривоги — усе це впливає на психіку дитини.
«Мамо, я боюся, що в наш будинок влучить дрон».
«Тату, я боюся заснути і не прокинутися».
«Мамо, я ще зовсім не жила. Я ненавиджу Росію, бо вони стріляють у нас ракетами».
Від початку повномасштабного вторгнення по всій країні пролунало понад 50 000 повітряних тривог. У період проєкту (липень–вересень) у Києві було 137 тривог із середньою тривалістю 2 год 34 хв; у листопаді, коли готувався звіт, — ще 67 тривог, деякі тривали по 10–12 годин.2
Попри небезпеку діти продовжують учитися й гратися. Завдання дорослих — захищати, підтримувати та розвивати стійкість дітей, батьків і педагогів.
Наша відповідь
У липні–вересні 2024 року Restart Foundation у співпраці з ГО «Слова допомагають» та Центром психічного здоров’я НаУКМА реалізували програму психосоціальної підтримки дітей «Безпечний простір» у дитячому садку «Казкові діти»3.
Розроблена НаУКМА у 2015 році, «Безпечний простір» підвищує стійкість дітей у стресових та воєнних умовах: створює безпечні рутини, зменшує психосоціальний стрес і навчає дорослих підтримувальним реакціям.
Доказовість (2023): покращення психоемоційного стану у 37,6–68% учнів початкової та 45,3–60,2% учнів середньої школи; 64,7% повідомили про зростання стійкості.
Програму запускали під час масованих обстрілів (у день першої зустрічі ракета влучила в «Охматдит»). Батьки демонстрували ознаки хронічного стресу; багато педагогів були ВПО та емоційно виснаженими; спеку й забруднення повітря також доводилося враховувати. Ми адаптували темп і підтримку відповідно до потреб.
Заходи проєкту
- Зустріч з керівництвом дитячого садка.
- Групові підтримуючі зустрічі з вихователями.
- Групові підтримуючі зустрічі з батьками.
- Групові заняття з дітьми (молодша/старша групи, по 11 занять).
- Менторська підтримка для інтернів.
- Супервізійна підтримка для інтернів та ментора проєкту.
Охоплення
Загалом учасників: 37
| Бенефіціари | Кількість |
|---|---|
| Діти | 14 |
| Керівники дитячого садка | 2 |
| Вихователі | 5 |
| Батьки | 14 |
| Інтерни | 2 |
Команда: 4 фахівці — супервізорка Оксана Залеська, менторка/психологиня Олена Ткаченко та інтернки Анастасія Наумова і Наталія Гарячек.
Направлення: 6 осіб скеровано до центрів психічного здоров’я НаУКМА на до 12 безоплатних індивідуальних сесій; 4 завершили допомогу в межах проєкту.
Враження учасників (коротко)
